Благословляю тебе, щоб аж до скону твого
Доніс ти серце чисте й щиру душу
І щоб ти не зазнав сирітства духового,
В якому я свій вік кортать мушу.
(«Моємі читачеві», І. Франко )
В усі часи в роботі бібліотек визначальним було доносити до всіх верств населення знання, накопичені людством, здобутки української та світової культури і науки.
Великий Каменяр, Іван Якович Франко, особливе значення надавав створенню читалень і шкіл у містах і селах, виданню популярних книжок для народу, подоланню неосвіченності. У статті „Чого хоче галицька робітнича громада? ” він писав : „Такі читальні, коли б вони були в кожнім селі і велися розумно та щиро, могли би робочих людей далеко більше освітити і навчити,..”.
Оскільки у 2016 році виконується 160 років з дня народження та 100 років з дня смерті Івана Франка», по всій Україні проводяться заходи з вшанування пам’яті великого письменника.
Чернівецька обласна бібліотека для дітей підготувала цикл заходів, присвячених життю і творчості Великого Каменяра: книжкові виставки «Іван Франко – майстер духу і слова» і «Таємниця духу митця і його доби»; книжковий дайджест «Великий муж України»; конкурс читців «Знавці поезії І. Франка»; інсценізація казки І. Франка «Війна між псом і вовком»; літературно-музичний вечір «Іде у світ слово Каменяра»; огляд «Академія в одній особі: Франко – письменник, вчений, мислитель, філософ»; конкурс малюнка «Герої творів І. Франка» та інші.
Бібліотека також популяризує творчу спадщину Івана Яковича Франка, літературу про його життєвий і творчий шлях, видання, які висвітлюють одну з окремих сторінок в житті письменника – перебування на Буковині.
В рамках ювілейного року Франка користувачі бібліотеки, учні 10 класу ЗОШ № 41 (керівники: вчитель української літератури Андрійчук Л. І., шкільний бібліотекар Коренблюм П. Т.) та студенти ІІ курсу коледжу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича зустрілись з кандидатом історичних наук, асистентом кафедри культурології, релігієзнавства та теології філософсько-теологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Бучовським Віталієм Рішардовичем. Науковець розповів присутнім про зв’язок Івана Яковича Франка з Буковиною. Слухачі дізнались про досить цікаві сторінки життя письменника, про його перебування в нашому краї, про відомих людей, з якими він спілкувався.
Особисті контакти І. Франка з Буковиною дуже розмаїті та багаті. Початки творчого зацікавлення краєм Черемоша й Прута сягають ще 1878 року. Захоплення постаттю народного ватажка Лук’яна Кобилиці, виявлене тоді, вилилося пізніше в дослідження «Лук’ян Кобилиця: Епізод з історії Гуцульщини в першій половині ХІХ в.» (1902). Письменник мав намір створити повість про цього ватажка, але не встиг.
Пан Бучовський розповів про декілька візитів великого Каменяра до Чернівців, про його навчання 1890 року в Чернівецькому університеті.
Віталій Рішардович зачитав присутнім матеріали з архіву про знайомство його з сім’ю професора Степана Смаль-Стоцького. Цікаві спогади сина професора, про те, як він вперше побачив письменника, людину, яка написала казку «Лис Микита».
Читачі також дізнались про Франковий візит до буковинської столиці, пов’язаний з його виступом – читанням поеми «Мойсей» у Народному домі. Бажаючих послухати поему у авторському виконанні було багато. На читаннях були присутні: університетська та шкільна молодь, чернівецька інтелігенція, селяни. Михайло Івасюк написав вірш «Зустріч з Іваном Франком», якому передують спогади про те, що у травні 1913 року його батько разом з іншими «кіцманськими ґаздами» слухав Івана Франка.
Цікаво всім було дізнатися про те, як на фасаді математичного факультету Чернівецького університету в 50-ті роки ХХ ст. з’явилася меморіальна таблиця з написом про навчання І. Франка тут у 1890–1891 роках. Навесні 1995 року її було замінено горельєфним зображенням письменника роботи скульптора Миколи Мірошниченка.
Вивченням життя та творчості Івана Яковича Франка займалися такі буковинські науковці: Василь Лесин, Анатолій Добрянський, Олекса Романець, Степан Смаль-Стоцький. З сучасних – франкознавством займаються: Богдан Мельничук, Борис Бунчук, Юрій Клим’юк, Володимир Антофійчук.
Окремо пан Бучовський зупинився на книзі поета, публіциста, Заслуженого працівника освіти України, професора Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Богдана Івановича Мельничука, який написав книгу про Великого Каменяра, його перебування на теренах нашого краю – «Поріднений з Буковиною».
Книголюби та присутні на зустрічі мали змогу ознайомитись з нею на книжковій виставці «Велетень думки і праці», організованій в Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей.
Іван Якович вболівав за долю дітей. Він із болем у серці говорив про страшне становище дітей у ті часи. Письменник висвітлював ці питання в своїх численних статтях про школу і виховання, про стан і завдання освіти в тогочасній Галичині, а також в своїх художніх творах.
Він написав багато художніх творів про дітей і для дітей. Малят від колиски захоплюють вірш «Киця», дошкільнята милуються розповідями про хитрого лиса, про «вуйка» ведмедя, про їжаків, та інших тварин, які зображені в франкових творах «Фарбований лис», «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита».
Користувачі дитячої бібліотеки, прочитавши книги І. Франка із задоволенням дізнаються про комічні пригоди Абу-Касима («Абу-Касимові капці»), про сміливого Бассіма, що не боїться глянути правді у вічі («Коваль Бассім»), а також отримають задоволення від перегляду лялькової інсценізації казки І. Франка «Війна між псом і вовком», підготовленої працівниками книгозбірні.
У оповіданнях письменника «Мавка», «Малий Мирон», «У кузні», «Олівець», «Лель і Полель», «Отець гуморист» та інших постають образи дітей-дошкільнят, школярів, гімназистів, молоді. Твори для дітей Франка допомагають пізнати життя минулого, вчать любити природу, працю. До речі, Івана Франка в дитинстві батьки називали Мироном. Згодом, письменник, деколи, підписував свої твори цим іменем.
Створюючи образи дітей, Франко часто наділяв їх кращими людськими якостями – добра, дружби, обов’язку. Тема жахливого становища дітей висвітлена в таких оповідання автора, як «Яндруси», «До світла!», «Цигани» та інших.
Великий Каменяр відводив школі і бібліотеці значну роль у вихованні майбутнього покоління.
Письменник не раз повторював, що діти, молодь – наше майбутнє.
Про виховання дітей, він писав: «Бо ж справа, щоб наша молодіж виходила здоровіша, розумніша, чесніша, се справа цілої нашої будчини».
Тетяна Дудчак, головний бібліотекар
Чернівецької обласної бібліотеки для дітей